Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
розмай — ю, ч., нар. поет. 1) Що небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.). 2) Приворотне, чарівне зілля. •• Розма/й зі/лля те саме, що розма/й 2. Розма/й коса/ етн. брат нареченої, який розплітає їй косу … Український тлумачний словник
розмай — іменник чоловічого роду буйна зелень; зілля … Орфографічний словник української мови
розмай-зілля — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розмай-коса — іменник чоловічого роду, істота брат нареченої … Орфографічний словник української мови
розмаїття — [розмайі/т :а] т :а, р. мн. йі/т … Орфоепічний словник української мови
розмаїтий — [розмайі/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
